Брижицька О.Л.

Інформаційна компетентність педагога як основа неперервного навчання 

Брижицька Ольга Леонідівна, методист методичного кабінету відділ освіти Новомиргородської районної державної адміністрації

Анотація. У статті піднімаються проблеми інформаційної грамотності як невід’ємної складової успішності вчителя в сучасному освітньому просторі. Фаховий сервер як одна з найефективніших форм залучення педагогів до систематизації власних напрацювань та широкий обмін досвідом.

 Сьогодні в Україні відбувається становлення національної педагогічної освіти, орієнтованої на інтеграцію в європейський освітній простір. Цей процес супроводжується змінами в педагогічній теорії і практиці  навчально-виховного процесу. Відбувається зміна освітньої парадигми. Зміст її збагачується новими процесуальними уміннями, розвиваються здібності оперувати інформацією, творчо вирішувати проблеми освіти і ринкової практики з акцентом на індивідуалізацію освітніх програм. Важливою складовою педагогічного процесу стає залучення вчителів і учнів до активного використання освітнього онлайн-простору. 

         Швидкість, з якою рухається сучасна система освіти, змушує посилити увагу на навчання та виховання суспільно-виробничої ролі особистості, чітке визначення її потреб, інтелектуалізацію праці, динамічна зміна технологій - ці та інші тенденції зумовлюють необхідність зміни формули «освіта на все життя» формулою «освіта впродовж усього життя» [2, с.15]. Вищезазначені тенденції розвитку суспільства виступають як мотивація формування та розвитку педагогічної компетентності, вдосконалення професійної майстерності освітянина, який обрав роботу у школі. Новації у світовій та національній науці спонукають його до творчої діяльності, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі.

         Глибока науковість інформаційних технологій, постійне їх удосконалення потребують високої кваліфікації спеціалістів, неперервного навчання, що переводить у практичну площину реалізацію концепції, головне гасло якої — навчання впродовж усього життя [5]. Без сумніву, це — найсуттєвіший аргумент на користь інтеграції освіти, науки і практики. Безпосередньо це стосується розуміння сучасної освіти як неперервної, спрямованої на формування фахово-компетентних і творчих людей глобального інформаційного суспільства ХХІ століття [3, с.7].

         Вислів «Інформація керує світом» [1, с.105] стає лейтмотивом сучасного педагога, адже щоб бути цікавим для майбутнього слід інтегруватися в інформаційний простір та усвідомити необхідність безперервного навчання.

         До прикладу, згідно із стандартами Міжштатного консорціуму оцінки і підтримки вчителів США (The Interstate Teacher Assessment and Support Consortium, InTASC) педагог повинен вміти використовувати у своїй професійній діяльності новітні цифрові та інформаційні технології як засіб навчання та спілкування [6].

         Зміст професійних знань та вмінь педагогів США, пов’язаних із використанням ІКТ у навчальному процесі, визначають Національні стандарти технологічної освіти для вчителів, запропоновані Міжнародним об’єднанням технологій в освіті (International Society for Technology in Education, ISTE). Зазначені стандарти апріорі узгоджені із Національними стандартами технологічної освіти учнів.

         Відповідно до вищевказаних стандартів вчитель повинен:

1) використовувати свої фахові, професійні знання і вміння, застосовувати інформаційно-комунікаційні технології з метою підвищення рівня процесу навчання, формування і розвитку винахідливості, креативного та інноваційного мислення учнів як у реальному, так і у віртуальному навчальному середовищі;

2) планувати процес учіння та оцінювання з використанням новітніх цифрових та інформаційно-комунікаційних засобів, формувати та розвивати знання, навички і вміння школярів відповідно до Національних стандартів технологічної освіти для учнів, пристосовувати види навчальної діяльності з застосуванням ІКТ до індивідуальних навчальних потреб, інтересів кожного учня та враховувати можливості доступу школярів до цифрових ресурсів і технологій;

3) виявляти легкість та швидкість у користуванні сучасними ІКТ для навчальних цілей; з метою підвищення успішності та сприяння навчально-інноваційній діяльності учнів співпрацювати з учнями, батьками та колегами, використовуючи цифрові ресурси та технології; доводити до відома учнів, батьків та колег необхідну інформацію, застосовуючи цифрові засоби зв’язку; вміти ефективно застосовувати сучасні цифрові технології для пошуку, аналізу, оцінювання та використання інформаційних ресурсів з метою сприяння навчально-пізнавальній діяльності учнів;

4) дотримуватися та сприяти дотриманню прав і обов’язків користувачів інформаційно-комунікаційними ресурсами, усвідомлювати відповідальність за порушення вказаних норм; вміти самому та навчати учнів безпечно, етично та легально використовувати цифрову інформацію і технології, не забуваючи про авторські права та інтелектуальну власність; використовуючи цифрові технології навчання, враховувати навчальні потреби кожного учня та забезпечити рівний доступ всіх школярів до вказаних технологій;

5) розвивати і вдосконалювати свої професійні знання та вміння, пов’язані із застосуванням новітніх ІКТ; брати участь у роботі професійних об’єднаннях вчителів з метою вивчення можливостей та поглиблення знань щодо креативного використання цифрових засобів навчання для вдосконалення навчального процесу; виявляти лідерство у користуванні сучасними цифровими технологіями у повсякденній професійній діяльності [7].

Україна чітко визначила напрямок свого розвитку – курс на європейське майбутнє, створення демократичного суспільства та посилення рівноправності і прав людини. Освіта, мовна компетентність та культурні зв’язки потребують вдосконалення, адже це необхідні компоненти для розвитку європейської ідентичності України на шляху до Європейського Союзу.

Мова посідає важливе місце в розвитку індивідуальності людини та впливає на те, яким громадяни бачать світ та як вони взаємодіють в ньому. Для того, щоб Україна змогла покращити співпрацю з ЄС та поширити свої культурні, політичні та соціальні зв’язки у світі, комунікаційний бар’єр має бути знищений. Саме тому Президент прийняв рішення сприяти вивченню іноземних мов, зокрема англійської, для розширення доступу громадян до світових економічних, соціальних, освітніх та культурних можливостей, які відкриває знання та використання англійської мови, забезпечення інтеграції України до європейського політичного, економічного і науково-освітнього простору. Англійська мова набула свого статусу не лише завдяки лідерству англомовних країн у сучасному світі, а й через суто лінгвістичні особливості.

         Реформи в системі викладання іноземної мови в загальноосвітніх навчальних закладах змусили  зорієнтуватись у сучасних вимогах, визначити своє місце та зрозуміти свою роль у цьому процесі вчителів іноземних мов. Сучасні фахівці мають бути здатними оновлювати методики, змінювати та доповнювати  підручники, розуміти та співпрацювати з новим поколінням, вписуватись у мінливе сьогодення. Але успішним стане лише той вчитель, який розуміє, що важливу роль відіграє також взаємодія вчителів один з одним. Саме тому районним методичним кабінетом визначено пріоритетні напрямки роботи з педагогами даної категорії, зокрема фаховий сервер. Така форма роботи допомагаю вчителям акумулювати думки різних особистостей, передбачає звернення один до одного, обмін думками, вдосконалення педагогічної майстерності як якісної характеристики навчально-виховної діяльності вчителя.        Сьогодні важко змусити вчителів відірватися від навчально-виховного процесу, адже майже всі вони є класними керівниками, членами творчих груп, майстер-класів, тому запропоновано дещо видозмінити форму проведення  конкурсів для учнівської молоді, практичних семінарів та засідання різних методичних структур, зокрема  творчої майстерні вчителя англійської мови Капітанівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Величко В.О.

Віртуальні засідання – економія часу, матеріальних цінностей, зменшення бюрократичних проявів, відкритість, вихід за межі замкненого простору. Також надано можливість долучитися до створення проектів моделювання освітнього простору, у якому будь-який вчитель, учень, батько зможе запропонувати новий формат роботи або отримати відповідь на хвилююче питання. Відхід від стереотипів у роботі методичних формувань не тільки дає змогу уникнути широко розповсюдженого сьогодні в учительському середовищі педагогічного вигорання, але й направляє педагога на шлях неухильного просування  до вершини свого творчого розквіту.

Учитель XXI століття повинен знайти своє місце в світі комп’ютерів та Інтернету, адже випускник XXI століття вже живе в ньому. В міжнародному інформаційному просторі і уміння користуватися інформаційними технологіями, і  мовна компетентність забезпечують життєвий успіх обох категорій. Тому важливо вже зараз вчителю зрозуміти, як перетворити інформаційний освітній простір у середовище, яке збагатить учня, сформує у нього якості, необхідні для життя.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про вищу освіту» // Відомості Верховної Ради України, 1991. - № 34. - С. 129.

2. Зязюн І. А Неперервна освіта як основа соціального поступу / за ред. І.А.Зязюна, Н.Г.Ничкало // Неперервна професійна освіта. Теорія і практика: збірник наукових праць: у 2-х ч. - К., 2001. - Ч. 1. - С. 15-23.

3. Творчість і технології в наукових дослідженнях неперервної професійної освіти: наукове видання / за заг. ред. С. О.Сисоєвої. - К.: КІМ, 2008. - 424 с.

4. Харламов І.Ф. Педагогіка. - М., 1997.

5. Шилюк О. І. Інтеграція України в світовий інформаційний простір [Електронний ресурс] / О. І.Шилюк; Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича. - Режим доступу: Http://dspace. chnu. edu. Ua/ispui/bitstream/123456789/6/3/shylyuk chernivtsy. Doc.

6. Interstate New Teacher Assessment and Support Consortium (INTASC) Core Standards [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ecu.edu/cseduc/teached/upload/INTASCStandardsIndicators.pdf.

7. The National Education Technology Standards for teacher [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.iste.org/standards/nets-for-teachers.aspx.