Шемчук Н.М.

ІКТ-компетентність як складова професійного розвитку педагога

Шемчук Ніна Михайлівна, методист методичного кабінету відділу освіти виконавчого комітету Знам'янської міської ради

Анотація. У статті йде мова про виділення ІКТ-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога .

 Сутність поняття ІКТ-компетентності педагога

ХХІ століття є ерою інформації. На сьогодні здобуття та обробка інформації, обмін нею та її захист, набуття навичок користування джерелами інформації є пріоритетними напрямами розвитку суспільства. В умовах тотальної інформатизації всіх сфер життя одним з важливих питань стає оволодіння комп’ютером як засобом та інструментом якісного виконання професійних обов’язків. Щоб успішно жити,  навчатися,  працювати  у дедалі складнішому, інформаційно  насиченому суспільстві знань, учні та вчителі повинні ефективно використовувати новітні технології.   В даний час набуває поширення концепція компетентнісного підходу в освіті, що є основою змістовних змін по забезпеченню відповідності освіти запитам і можливостям суспільства періоду інформатизації і глобальної масової комунікації. З позицій компетентісного підходу суттю освіти  є розвиток здібності до самостійного  вирішення проблем в різних сферах і видах діяльності на основі використання соціального досвіду, елементом якого стає і власний досвід . У системі безперервної освіти дорослих компетентність є однією з основних характеристик результативності освіти в ланцюжку понять  письменність – компетентність – культура – менталітет.      Виділення ІКТ-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використання ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.    «Наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінні закладами освіти і системою освіти має стати інструментом забезпечення успіху  Нової школи.  Запровадження ІКТ в освітній  галузі   має перейти   від  одноразових проектів у системний процес, який охоплює всі види діяльності.   ІКТ суттєво розширять можливості педагога, оптимізують управлінські процеси, таким чином,  формуючи в учня важливі для нашого сторіччя технологічні компетентності», - говориться  у проекті  нової української школи, винесеному Міністерством освіти  і науки України  на  широке  обговорення.       

У науковій літературі поняття ІКТ-компетентності має різноманітне трактування.

·                    Так, П.В. Беспалов визначає дане поняття як інтегральну характеристику особи, що припускає мотивацію до засвоєння відповідних знань, здібність до вирішення задач в навчальній і професійній діяльності за допомогою комп'ютерної техніки і володіння прийомами комп'ютерного мислення. Формується вона як на етапі вивчення комп'ютера, так і на етапі його застосування як засіб подальшого навчання та професійній діяльності і розглядається як одна з граней особової зрілості.

·                    А.А. Єлізаров під ІКТ-компетентністю розуміє сукупність знань, умінь і досвіду діяльності, причому саме наявність такого досвіду, є визначальною по відношенню до виконання професійних функцій. О.М. Шилова та М.Б. Лєбєдєва визначають ІКТ-компетентність як здатність індивіда вирішувати навчальні, життєві, професійні задачі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

·                    За Н.В. Насировою, це – мотивація, потреба й інтерес до отримання знань, умінь і навичок у галузі технічних, програмних засобів й інформації. Компетентність педагогів в області ІКТ розглядається Л.М. Горбуновою  і А.М. Семибратовим  як  готовність і здатність   педагога  самостійно і відповідально використовувати ці технології в своїй професійній діяльності.

·                    Українськими вченими також було розкрито зміст ключових компетентностей під час застосування інформаційних і комунікаційних технологій (О.В. Овчарук, М.І. Жалдак, Н.В. Морзе та ін.). Вони передбачають здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

Таким чином, узагальнюючи наведені означення, під ІКТ-компетентністю педагога  треба  розуміти здатність вчителя використовувати інформаційні і комунікаційні технології для здійснення інформаційної діяльності (пошуку інформації, її визначення і організації, управління і аналізу, а також її створення і розповсюдження) в своїй професійній сфері. А саме:

·                    здійснювати інформаційну діяльність по збору, обробці, передачі, збереженню інформаційного ресурсу, по продукуванню інформації з метою автоматизації процесів інформаційно-методичного забезпечення;

·                    оцінювати і реалізовувати можливості електронних видань освітнього призначення і розподіленого в мережі Інтернет інформаційного ресурсу освітнього призначення;

·                    організовувати інформаційну взаємодію між учасниками учбового процесу і інтерактивним засобом, що функціонує на базі засобів ІКТ;

·                    створювати і використовувати психолого-педагогічні діагностичні методики контролю і оцінки рівня знань учнів, їх просування в навчанні;

·                    здійснювати навчальну діяльність з використанням засобів ІКТ в аспектах, що відображають особливості конкретного навчального предмету.

ІКТ-компетентність заслуговує на особливу увагу тому, що саме вона дає можливість особистості бути сучасною, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення техніки в своїй професійній діяльності. Слід відмітити, що майже всі науковці виділяють цю компетентність як обов’язкову складову професійної компетентності педагога. Важливість формування ІКТ грамотності населення, створення неперервної системи підвищення кваліфікації в галузі ІКТ чітко відображена в Міжнародній програмі ЮНЕСКО «Інформація для всіх», оскільки саме від вчителів залежить розвиток інформаційної культури молоді.

2. Структура    ІКТ-  компетентності вчителя

Аналіз і порівняння різних підходів до розгляду структури ІКТ-компетентності (В.А. Адольф, М.А. Горюнова, А.М. Семібратов, А.А. Єлізаров, М.Б. Лєбєдєва і О.Н. Шилова, М.А. Холодна) дали підставу стверджувати, що поняття ІКТ-компетентності є багатокомпонентним. Однак, різні науковці виділяють різні структурні компоненти.

Згідно теорії  В.В. Краєвського,  у складі   будь-якої компетентності можна виділити чотири загальні елементи:

·                    Мотиваційно-цільова складова  вказує на наявність мотиву досягнення мети, готовність і інтерес до роботи, постановку і усвідомлення цілей діяльності.

·                    Когнітивна складова розкривається як наявність знань, умінь і здатність застосовувати в професійній діяльності; уміння аналізувати, класифікувати і систематизувати програмні засоби.

·                    Операційно-діяльнісна складова демонструє ефективність і продуктивність діяльності, застосування на практиці набутих знань та вмінь.

·                    Рефлексійна складова забезпечує готовність до пошуку вирішення виникаючих проблем, до їх творчого перетворення на основі аналізу своєї діяльності, у зв'язку з тим, що об'єм знань та уміння не забезпечують необхідний розвиток потенціалу особи.

Згідно цих наукових положень ІКТ- компетентність вчителя можна представити за такою схемою (рис. 1.1).

ІКТ-компетентність педагога:

Рефлексійний компонент

Когнітивний компонент

Діяльнісний компонент

Ціннісно-мотиваційний компонент

 

Рис. 1.1. Структура ІКТ-компетентності

Ціннісно-мотиваційний компонент включає  мотиви, мету, потреби в професійному навчанні, вдосконаленні, самовихованні, саморозвитку, ціннісні установки актуалізації в професійній діяльності, стимулює творчий прояв особи в професійній діяльності. Він припускає наявність інтересу до професійної діяльності, який характеризує потребу людини в знаннях, в оволодінні ефективними способами організації  професійної  діяльності. Також ціннісно-мотиваційний компонент включає мотиви здійснення педагогічної діяльності, спрямованість на передачу суми  знань і розвиток  особистості  учнів.

Когнітивний компонент повинен  забезпечити вільне володіння вчителем навичками опрацювання інформації та роботи з інформаційними об’єктами, які відповідно впливають на навички вдосконалення професійних знань і умінь, знання міжпредметних зв'язків і т.д. Рівень розвитку когнітивного компоненту визначається повнотою, глибиною, системністю знань вчителя в його предметній області.

Діяльнісний компонент – це активне застосування інформаційних технологій і комп'ютера в професійній діяльності як засобів пізнання і розвитку ІКТ-компетентності, самовдосконалення і творчості, а також виховання подібних якостей у своїх учнів. Комунікативна складова цього компоненту виявляється в умінні встановлювати міжособистісні зв'язки, вибирати оптимальний стиль спілкування в різних ситуаціях, опановувати засобами вербального і невербального спілкування.

У діяльністному компоненті ІКТ-компетентності педагога, можна виділити два рівні: базовий і предметно-орієнтований. Під базовим рівнем розуміється інваріант знань, умінь і досвіду, необхідний вчителеві для вирішення освітніх завдань, перш за все, засобами комп’ютерних технологій загального призначення. На цьому рівні ІКТ-компетентність включає використання інформаційних технологій сучасного суспільства (комп'ютерних, мультимедійних Інтернет, електронних засобів масової інформації, мобільних телефонів і т.п.) для пошуку, доступу, зберігання, вироблення, уявлення і обміну інформацією, а також комунікацію між людьми і роботу в Інтернеті.

Предметно-орієнтований рівень припускає освоєння і формування готовності до впровадження в освітню діяльність спеціалізованих технологій і ресурсів, розроблених відповідно до вимог змісту того або іншого навчального предмету. Зміст предметно-професійної ІКТ-компетенції вчителя безпосередньо залежать від потреб його предметної галузі. Вивчення тих чи інших комп’ютерних технологій та засобів повинне бути зумовлено потребами вчителя в його професійній діяльності. Тому загального змісту даного компоненту ІКТ-компетентності навести неможливо – він повинний складатися відповідно до потреб кожної навчальної групи.

Сфера рефлексійного компонента ІКТ-компетентності вчителя визначається відношенням вчителя до себе і до світу, до своєї практичної діяльності та її здійснення. Вона включає самосвідомість, самоконтроль, самооцінку, розуміння власної значущості в колективі і розуміння результатів своєї діяльності, відповідальності за результати своєї діяльності, пізнання себе і самореалізації в професійній діяльності через засоби ІКТ. Розвиток кожного компоненту ІКТ-компетентності пов'язаний з формуванням його характеристик і властивостей як частини цілісної системи. Зміст    когнітивної    компоненти      ІКТ-компетентності

Складова	Зміст складової
Визначення(ідентифікація)	Уміння точне інтерпретувати питання Уміння деталізувати питання Знаходження в тексті потрібної інформації, яка задана в явному чи неявному вигляді Ідентифікація термінів і понять Обґрунтування зробленого запиту
Доступ (пошук)	Вибір термінів пошуку з урахуванням рівня деталізації Відповідність результату пошуку запрошуваним термінам (спосіб оцінки) Формування стратегії пошуку Якість синтаксису
Управління	Створення схеми класифікації для структуризації інформації Використання запропонованих схем класифікації для структуризації інформації
Інтеграція	Уміння порівнювати і зіставляти інформацію з декількох джерел Уміння виключати невідповідну і неістотну інформацію Уміння стисле і логічно грамотно викласти узагальнену інформацію
Оцінка	Вироблення критеріїв для відбору інформації відповідно до потреби Вибір ресурсів згідно виробленим або вказаним критеріям Уміння зупинити пошук
Створення	Уміння виробляти рекомендації за рішенням конкретної проблеми на підставі отриманої інформації, зокрема суперечливою Уміння зробити вивід про націленість наявної інформації на вирішення конкретної проблеми Уміння обґрунтувати свої виводи Уміння збалансовано освітити питання за наявності суперечливої інформації Структуризація створеної інформації з метою підвищення переконливості виводів
Передача (повідомлення)	Уміння адаптувати інформацію для конкретної аудиторії (шляхом вибирання відповідних засобів, мови і зорового ряду) Уміння грамотне цитувати джерела (у справі і з дотриманням авторських прав) Забезпечення у разі потреби конфіденційності інформації Уміння утримуватися від використання провокаційних висловів по відношенню до культури, раси, етнічної приналежності або статі Знання всіх вимог (правил спілкування), що відносяться до стилю конкретного спілкування

Зміст базової  ІКТ-компетенції  для   вчителя-предметника

Знання	Вміння
розуміння принципів роботи основних комп'ютерних програм, включаючи текстовий та табличний процесори, системи керування базами даних, способи зберігання і обробки інформації	здатність шукати, збирати, створювати, організовувати електронну інформацію, систематизувати отримані дані і поняття, уміння відрізняти суб'єктивне від об'єктивного, реальне від віртуального, релевантне від нерелевантного
обізнаність в своїй сфері діяльності, заснована на використанні Інтернету і електронних способів передачі інформації, таких як e-mail, відеоконференції та ін., розуміння різниці між реальним і віртуальним світом	здатність використовувати відповідні засоби (презентації, графіки, діаграми, карти) для комплексного розуміння отриманої інформації
розуміння потенціалу інформаційних технологій для можливості працевлаштування, підтримки інноваційної діяльності людини і залученості його в справи суспільства	здатність шукати і знаходити необхідні веб-сайти і використовувати Інтернет-сервіси, такі як форуми і e-mail
базове розуміння надійності і достовірності отримуваної інформації і пошана до етичних принципів при інтерактивному використанні інформаційних технологій	здатність використовувати інформаційні технології для критичного осмислення того, що відбувається, інноваційної діяльності в різних контекстах вдома, на роботі і на дозвіллі

Зміст рефлексійного компоненту ІКТ-компетентності

Прагнення	потреба в постійному оновленні знань про можливості застосування інформаційних технологій в професійній діяльності професійна мобільність і адаптивність в інформаційному суспільстві
Позиція	відношення до інформації, об'єктів і явищ в інформаційному середовищі стиль педагогічного спілкування усередині інформаційного середовища критичне відношення до інформаційного споживання.
Особисті якості	активність, відповідальність узгодженість в постановці і послідовному рішенні педагогічних завдань з використанням інформаційних технологій упевненість в правильності ухвалення нестандартних рішенні

 

 Знання ІКТ стає невід'ємною складовою інформаційної культури сучасного педагога. Використання ІКТ у сучасній школі позитивно впливає на способи організації процесу навчання, керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів, стимулювання цієї діяльності, контроль і перевірку засвоєння навчального матеріалу. Істотно зміцнюють зв'язки між усіма учасниками освітнього процесу за рахунок використання ІКТ. Створюється єдина система інформаційного забезпечення організації освітнього процесу. Відкриваються широкі перспективи для вдосконалювання системи керування освітою від шкільного до районного рівнів.

Наявність достатньої матеріально-технічної бази, потужного кадрового потенціалу дозволяє успішно вирішувати цілий ряд управлінських, навчальних та методичних питань. Володіння ІКТ стало критерієм загальної грамотності особистості: ІКТ- компетентності учня формується не лише на уроках інформатики та інших предметів, а й у результаті ефективного використання набутих знань у позакласній, позашкільній роботі, завдяки участі у міжнародних програмах та проектах.

Отже, навчання вчителів комп'ютерній грамотності: вмінню підготовки та опрацювання електронних документів (підготовка навчально-методичних матеріалів, роздаткового матеріалу, наочності та ін.), створенню презентацій (впровадження відеофрагментів, звукових та графічних файлів та ін.), використання ресурсів мережі Інтернет (пошук та опрацювання інформації, електронна пошта, розташування особистих науково-методичних розробок в мережі Інтернет, створення особистої сторінки), вмінню створення та верстки публікацій (засоби видавничих систем), використанню засобів управління навчальною діяльністю та засобів її планування (органайзер) – одна із найактуальніших проблем, яку необхідно вирішити на сучасному етапі побудови інформаційного суспільства в Україні.

Література:

1.                Бикова Ю.О,. Спірна О.М., Овчарук О.В..– Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України : метод. рекомендації /К. : Атіка, 2010. –88 с.

2.                Грабовський П. П. Інформаційні технології і засоби навчання. – 2009. – №1(9). – Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em.html.

3.                Грабовський П. П. Інформаційна компетентність учителя середньої школи / П. П. Грабовський // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2008. – №37. – С. 118–123.

4.                Жалдак М.І., Хомік О.А. Формування інформаційної культури вчителя. Режим доступу: www.icfcst.kiev.ua/SYMPOSIUM/Proceedings/Galdak.doc >

5.                Звітна наукова конференція Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України : Матеріали наукової конференції. – Київ : ІІТЗН НАПН України, 2011. – 111 с.

6.                Комп’ютерна грамотність вчителів з точки зору стандартів ЄС : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, (Полтава, 18-20 листопада 2008 р.) / М-во освіти і науки України, Полтав. ін-т післядипл. педагог. освіти ім. М.В. Остроградського. – П. : Полтав. ін-т післядипл. педагог. освіти ім. М.В. Остроградського, 2008. – 96  с.

7.                Литвинова С.Г. Організація навчання вчителів інформаційно-комунікаційним технологіям. Инновационные технологии в образовании. // Материалы ІІІ Международной научно-практической конференции. – Симферополь, 2006. – С. 38–44.

8.                Наказ Міністерства освіти і науки України №693 від 06.12.2005 "Про проведення педагогічного експерименту щодо навчання майбутніх учителів та учителів інформаційно-комунікаційним технологіям"

9.                Наказ Міністерства освіти і науки України №248 від 22.04.2005 Про розширення педагогічного експерименту за програмою "Intel ® Навчання для майбутнього" щодо навчання майбутніх вчителів ефективному використанню інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://osvita-ua.net/legislation/Vishya_osvita/3244.

10.           Наказ Міністерства освіти України №749 від 22.09.2004 "Про проведення експерименту за програмою "Intel ® Навчання для майбутнього", щодо навчання вчителів використанню інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі"

11.           Науменко Г. Г. Підготовка вчителя в умовах застосування ІКТ / Науменко Г. Г., Науменко О. М. // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2008. – №8(72). – С. 6–10.
12.        Прокопенко І.Ф. Інформаційне суспільство і освіта // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2003. – №1. – С. 17.